Танець у пітьмі, вертеп химерний.
Померли ляльки, задушені нитками.
Судоми серця, біль полімерний.
Тануть сни фрактальними витками.
Істерика тиші, гнилість душі
З розуму зводять людей заблукалих.
Філософія світу руйнує рушій.
Філософія істини благословить лукавих.
Світ-самовбивця, зібравши сумління,
Створив апарат убивства – дитину.
Ідеальна смерть: від свого творіння.
Зрада – головний атрибут людини.
Ірпінь, 15.09.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288059
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: Cozodoy Ihor