Дві комети нічного неба,
В нас одних, одна траекторія,
Нам нічого яскравим не треба,
Ми з тобою красою зморені.
Напереріз усім наукам,
Летимо по одній дорозі,
Вже кінець,отим нашим мукам,
Навіть падати ми не в змозі.
Розіб'ємо з Тобою Хаббла,
Ті наземні завидні очі,
Спокушаючи Ти привабила.
Ох! Яскраві, безхмарні ночі!
Позбиваємо всі супутники,
Їх частки будуть падать жевріючи,
У соборах завмруть спокутники,
І дурепи кричать надіючись.
Бо лишились вони задоволені,
І лиш марять їх спраглі очі,
І все дивляться у замолені,
В стежках мрій, на яскраві ночі!
Я не знаю кому я пишу,
Та від цього я п'ю насолоду,
Відчуваючи поряд душу,
То тепло, ту красу, ту вроду!
І вже вдвох ми беремо перо,
Незважаючи поряд на тіні,
Відчуваємо обморок,
І не хочем кричати "стій" ми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287903
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2011
автор: adiddas