Моє серце тепла твого просить
І шепоче до тебе - зігрій.
Знов кружляє за вікнами осінь,
Жовтим листячком наших надій.
В небі чути, десь, крик журавлиний,
Так тужливо стає на душі.
Пригадаю - той погляд єдиний,
Що навіки мені залишив.
Сині очі так ніжно дивились,
У ранкову і тиху блакить.
Шепотіли уста - розлучились,
Залишилася в серці лиш мить.
Будуть ранки, ще довго боліти
І зупиниться ніби той час.
Почуття будуть в серденьку тліти,
Сама доля вирішить за нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)