ява друга
ХРЕСТИНИ
(Хмара-ви́диво стрімко наближається, сповиває берег і він зникає. Натомість – яскравий сонячний ранок. Квітує бузок. Радісно переливаються церковні дзвони. Батурин. Садиба Кочубеїв).
Кочубеїха
(заклопотано)
Хоч би ж нічого не забути...
(до дівки)
А бричку килимом встелила?
Дівка
Встелила, пані,
Все зробила...
Кочубеїха
А подушками намостила
Під боки ку́мам?..
Дівка
Поки ні...
Кочубеїха
Чому?!
Дівка
Бо Гетьман на коні
Поїде в церкву.
Каже, бричка –
То не для нього.
А кумі...
Кочубеїха
Помилуй, Боже! От привичка...
(проворно підбігає до Гетьмана)
Їй-бо, ви, куме, як малі –
Могли, то й спали б у сідлі...
(до них підходить молодиця з немовлям на руках – то кума. До обох:)
Кума
…А ось і наше янголя́ –
Прокинулось і вже сміється.
Кумо, воно, мені здається,
На вас похоже...
(заглядає у густі шлярки до немовляти, воно, либонь, пручається)
...ох ти ж, киця…
На світ кортить уже дивиться?..
Це я – твоя хрещена мати,
(грайливо подивляючись на Гетьмана)
А он-де, бач? – хрещений тато...
(підходить Кочубей)
Кочубей
Кумо, прошу́ в ридван сідати –
Пора до церкви вирушати.
То про́шу. Хай благословля
Бог - вас, дорогу й немовля...
(у цю мить невідь звідки виникає стара черниця. Вона ловить Кочубеїху за рукав і сердито напу́чує:)
Черниця
Оддайте кумові дитя!..
(нічо не знають до пуття...)
Хай кум хрещеницю везе...
Кочубеїха
(вбік)
Та що вона таке верзе?
(до черниці)
Та ж кум поїде на коні!
Черниця
Ти, Любко, дуже вперта жінка...
Мазепа
Давайте дівчинку мені.
(черния забирає у куми немовля і подає його Гетьманові. Мазепа бере дитину)
Оце-де - справжня українка!
Кочубеїха
Та не схибніть мені дитини!
До церкви – ве́рхи:
Сивий жах!
Мазепа
Кумо, це ж будущність Вкраїни
Тримає Гетьман на руках!
Вже ж не схибнуть, дасть Бог, зуміє -
(і до своєї дорогої но́ші)
То що? - поїхали, Маріє?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287352
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Валя Савелюк