Зрікалася неба

1.Падав  світанок  за  гори,
 Падав  до  тихої  річки.
 В  омуті  тиша  прозора,
 Душу  не  вирвати  звідти.


 Припев:
   Зрікалася  неба,
 Зрікалася  світла!
 Та  більше  не  треба  …
 Я  хочу  повітря!

 Це  втеча  від  болю.
 Злечу,  наче  вільна!
 Твоєї  любові
 Бажала  так  сильно!


 2.Я  зачарована  ніччю
 Очі  його  цілувала.
 Більше  кохання  не  кличу,
 Бо  вже  розбилися  чари.

 Серце  спитай  ,  чи  кохає
 Та  не  тримай  у  полоні.
 Там  за  палаючим  краєм
 Тільки  сніги  на  долоні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287260
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.10.2011
автор: Заряна