Чи згадуєте часом отчий дім,
Чи болить серце, часто за землею.
Вона і вам, і нам - матуся всім,
І ми пишатися повинні нею.
Нелегку долю вибрали сини,
Та й доньки на чужих горбатять спину.
Лиш журавлі зібравшись у клини,
Несуть із дому пісню журавлину.
В цій пісні туга, плач дітей, батьків,
Які щодня в вікно вас виглядають.
І кожен клин, що з дому прилетів,
Запах землі несе із свого краю.
Летіть додому, наберіться сил,
Бо тут ваша земля і мама, що родила.
І тут татусь вас на руках носив,
А матінка земля - благословила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286983
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Віталій Назарук