Байдужість

Так  само,  як  насилля  породжує  спротив,  байдужість  породжує  зло.  Чому  ми  не  піклуємося  про  наших  ближніх?  Чому  ми  не  можемо  допомогти,  коли  нас  просять?  Чому  ми  відмовляємось?  І  які  наші  відмовки?  Нема  часу,  дуже  кваплюся,  вибачте,  нема  коли...  А  насправді?  Це  просто  БАЙДУЖІСТЬ.  Навіщо  я  буду  допомагати,  якщо  ніхто  не  бачить?  Для  чого  подавати  милостиню,  якщо  мені  з  цього  нема  ніякої  вигоди?  Якщо  мені  погано,  то  і  нехай  комусь  погано  буде.  У  глибині  душі  багато  хто  так  і  думає

Якщо  ми  ідемо  по  вулиці  і  бачимо  чоловіка,  який  лежить  на  землі,  перша  думка,  яка  пролітає  у  нашій  голові  п'яний.  Бачачи  людину,  яка  просить  милостиню,  говоримо  собі  «а  він  прикидається»,  «сам  винен».  А  як  насправді?  Ми  навіть  не  намагаємося  зрозуміти,  не  хочемо  вникнути  у  суть  проблеми,  нам  байдуже!!!

А  можливо,  людині  потрібна  допомога?  Можливо,  ще  п'ять  хвилин  і  вона  помре,  а  саме  зараз  ми  врятуємо  чиєсь  життя.  Можливо,  ця  людина,  ще  має  своє  призначення  у  цьому  світі,  можливо,  згодом  ми  їй  подякуємо?  Ми  не  замислюємося  над  цим,  бо  нам  БАЙДУЖЕ.  Чому  саме  Я  маю  допомагати?  Нехай  хтось  інший.

Бачачи  по  телевізору  заклики  допомогти  онкохворим,  ми  обов  язково  думаємо,  що  це  шахраї  вирішили  здерти  гроші  із  чесних  працьовитих  людей.  А  можливо,  зараз  помирає  ні  в  чому  не  винна  дитина,  доля  якої  нещаслива,  і  нема  кого  звинувачувати,  бо  просто  так  є.  Хвороба  вибрала  її  і  з  цим  нічого  не  зробиш.

Ніхто  не  замислюється  над  тим,  що  наша  байдужість  може  поранити  нас.  Декілька  днів  тому,  я  дивилася  фільм,  у  якому  жінка  просила  хлопця  допомогти,  мовляв,  на  людину  напали,  потрібна  допомога.  Натомість,  хлопець  відповів:  «Нуль  три  телефон  безкоштовний»,  не  знаючи,  що  там  за  будинком  на  сирій  землі  мучиться  від  болю  і  помирає  його  батько,  якому  він  обіцяв  завжди  допомагати.

Як  бачимо,  доля  часто  повертається  до  нас  спиною,  так  само,  як  ми  відвертаємося  від  нужденних.  Це  закон  бумеранга:  зробиш  зло  комусь,  воно  обов'язково  повернеться  до  тебе.  Так  само  і  з  байдужістю.  Ти  ніколи  не  знаєш,  що  станеться  у  майбутньому.  Зробиш  добро  комусь,  воно  тобі  сторицею  повернеться.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286482
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2011
автор: Настя Мозгова