ПЛОДИ ФАЛЬШИВОЇ РЕЛІГІЇ

Чи  священники  можуть  брехати?
Ч  и  релігія  здатна  на  це?
То  в  кого  нам  про  правду  питати,
Коли  сумніви  мучать  людей?

Якби  вчили  законів  від  Бога
І  закони  повік  берегли,
Не  було  би  сьогодні  терору
І  про  війни  не  чули  би  ми.

Не  в  релігії  всі  ці  проблеми,
Бо  релігія  злого  не  вчить.
Та  коли  її  наскрізь  спотворять,
Не  дає  вона  праведний  плід.

На  основі  якого  закону
Ці  святоші  всіх  кличуть  на  бій…
Щоб  терору  на  світі  не  було,
Закликають  убити  їх  всіх!

Слово  Боже  не  вчить  нас  такого,
Коли  кажеш:  «Я  Бога  люблю»  -
Звідки  ненависть  в  тебе  до  брата….
Ти  лукавиш,  ти  просто  брехун.

Як  ми  можем  себе  оправдати,
Говорити  високі  слова,
Коли  Син  Божий  вчив  нас  любити
Навіть  тих,  що  ворожі  до  нас.

Нас  навчили  неправди  про  Бога,
Ніби  мстить  Він  і  втілює  страх,
Що  Він  пекло  створив  неслухняним,
Сатаною  карає  Він  нас!

Бог  створив  першу  душу  –  Адама.
Ми  сьогодні  нащадки  його.
«Душі  всі,  що  грішать,  помирають»
Так  Святе  нас  навчає  Письмо.

Нас  лукаві  ченці  обдурили,
Ніби  в  нас  є  безсмертна  душа,
Ніби  тіло  вона  покидає
І  мандрує  світами  сама!

Коли  б  так  воно  було  насправді;
За  мільйони  невинних  в  землі,
Не  дали  би  убивцям  спокою
Чесні  «душі,  що  вічно  живі»…

А  вони  безпорадні,  безсилі,
Їм  «поможуть»  хіба  що  ченці…
Тільки  гроші  потрібно  на  тацу
І  кропити  могили  німі.

Доки    будемо  темні,  невтішні,
Жити  в  сфері  облудних  байок?
Слово  Боже,  що  світло  дає  нам
Ми  ніяк  не  візьмемо  до  рук!

1Івана  4:20  «Якщо  хтось  твердить:
 «Я  люблю  Бога»,  а  брата  свого  ненавидить,
 той  брехун.  Бо  хто  не  любить  брата,
 якого  бачить,  не  може  любити  Бога,  якого
 не  бачить.  21  І  він  дав  нам  таку  заповідь:  хто  
любить  Бога,  повинен  любити  також  свого  брата.»
Матвія  5:44  «  А  я  вам  кажу:  не  переставайте
 любити  своїх  ворогів  і  молитися  за  своїх  гонителів»
Єзек.  18:4:  «Душа,  що  грішить,—  вона  помре».
 єврейське  слово  не́феш  у  цьому  вірші  перекла-
дається  словом  «душа»,  і  це  показує,  що  вмирає
 саме  душа.  У  декотрих  перекладах,  які  в  інших
 місцях  передають  не́феш  як  «душа»,  у  цьому
 вірші  вжито  слово  «людина»  або  «той».  Отже,
 не́феш,  душа,—  це  особа,  а  не  якась  нематері-
альна  її  частина,  що  живе  далі  після  смерті  тіла).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286472
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2011
автор: А.Б.В.Гість