Іронія патріота

Отже  діти  мої!Хоча  ні  сподіваюсь,що  це  не  так  ато    скільки  аліментів  доведеться  платити,скільки  голодних  ротів  годувати,скільки  людей  одягати,скільки  одягу  купувати  і  цей  список  напевно  немає  кінця.Інакше  кажучи-шок,тому  краще  привітаюсь  інакше:"Любі  друзі!",але  ні.Після  таких  слів  нічого  хорошого  не  слід  чекати.Простіше  кажучи-  привіт  братва,а  хоча  це  теж  не  підходить.Ось!Нарешті  придумав:"Вітаю  вас  люди,котрим  пощастило(чи  не  пощастило)  народитись  у  тій  же  країні,що  і  ваш  вірний  письменник..."Вдале  привітання  і  ось  уже  тільки  за  це  можна  любити  Україну,але  упевнений,що  не  тільки  цим  вона  хороша,принаймні  сподіваюсь.Ну  що  ж  оскільки  врешті-решт  вигадав,як  розпочати  то  не  стану  зволікати  із  продовженням.Давайте  ж  розпочну  виголошення  думки?Ось  і  домовились
Патріотизм...Повернусь  до  звичного  стилю  і    викладу  субєктивну  думку  щодо  цього  явища,котре  стало  дуже  незвичним  у  нащі  часи.Слухайте  і  черпайте  мудрість:"Любі  українці!Цікаво  скільки  із  вас  є  патріотами?Один?  Двоє?Жодного?Може  я  єдиний  такий  залишився?Незалежно  від  відповіді  щиро  люблю  Україну!І  зараз  наведу  кілька  причин  цієї  "шаленої  пристрасті  до  Батьківщини":
Люблю  за  те:
-що  клоуни  у  нас  серйозніщі  за  політиків
-що  наш  люд  замість  мелодійної  української-обирає  російську  на  якій  тільки  мати  звучать  красномовно,хоча  ні.Скажу  вам  навіть  таке  лаятись  по  українськи  це  "щось  із  чимось"Серйозно.Український  "мат"  це  настільки  прекрасно,що  не  стільки  ображаєшся  на  значення  слів,як  захоплюєшся  їхньою  оригінальністю  та    мелодійністю.
Обожнюю  нашу  країну  за  "бидло".Ось  якщо  б  усі  хлопці  були  скажімо  так:нормальними,то  моїй  персоні  було  б  набагато  важче  знайти  супутницю  життя.Тому  люблю  Україну  за  "бидло".
Наповнююсь  глибокою  шаною  за  за  гламурних  хлопчаків,котрі  вдають  із  себе  розумників,адже  навіть  одне  моє  слово  на  їньому  фоні  здається  цілим  хмарочосом  мудрості.
Люблю  нашу  країну  за  величезну  кількість  речей  та  ідей,котрі  "запозичаємо"  у  закордонних  братів.За  нові  шоу  де  віддаються  грощі  саме  тим  людям,  котрі  цього  потребують!Тобто:бізнесменам,зіркам  шоубізнесу,адже  їм  так  необіхдна  десята  машина  у  колекції,що  просто  жах.Усі  ми  дуже  щасливі,коли  вони  виграють,адже  їм  потрібно  більше!
Люблю  Україну  за  фільми.Після  них  навіть  давня  кіно-класика  буде  видаватись  фільмом  небаченої  якості  та  змісту,тобто  вітчизняна  кіноіндустрія  підштовхує  нас  до  зближення  із  класикою.
По-справжньому  кохаю  за  український  реп  в  особі:ТНМК,Вови  зі  Львова,На  відміну  Від,також  СКАЙ,хоча  виконують  альтернативу,так  само,як  і  Бумбокс.Та  ні  й  справді  люблю(це  один  із  небагатьох  рядків  позбавлених  сарказму)  і    поважаю  свою  країну  ще  більше.Кажучи  щиро  незважаючи  на  іронічні  настрої  мушу  визнати,що  наша  нація  й  справді  наділена  численними  талантами  от  тільки  шкода,що  замість  неймовірного  живого  звучання,обираємо  імпортну  "фонограму".
Люблю  Україну  за  бундючність.За  маленьких  дітей,котрі  кидають  завчені  "високі"  фрази,а  виростаючи  забувають  про  їхнє  значення.Ось  коли    поїду  у  іншу  країну  та  спостерігатиму  звідти  за  суспільним  життям  України  то  навіть  не  доведеться  шукати  Діскавері  про  тварин,усе  в  одному  буде-і  відчуття  патріотизму,і  вивчення  поведінки  приматів.Зручно  правда?Коли  ж  мої  діти  стануть  запитувати,що  то  за  гламурні  повзаючі  створіння,котрі  замість  того,щоб  разом  підвестись  завалюють  одне-одного  на  землю  і  присівши  на  переможеному  намагаються  привести  "стайл"  в  порядок,що  був  порушений  цією  сутичкою,  посміхнусь  та  скажу:"Це  нащі  колишні  браття  українці!Правда  викликають  захват  та  повагу?".Після  почутих  слів  малий  проникнеться  глибокою  любовю  до  України,чому?Тому,що  вона  буде  далеко  від  місця  де  тепер  проживає.
Як  ви  могли  зрозуміти-  я  в  захваті  від  нашої  країни  і  ні  за,що  не  хотів  би  народитись  у  інщій.Не  уявляю,як  можна  було  б  жити  без  цих    милих  дурників,котрі  прагнуть  підвиситись  і  задля  цього  згодні  на  все,у  тім  числі  різні  махінації  та  підлості,але  навіть  не  подумають  самотужки  спробувати  підвестись  із  колін  на  котрих  опинились,поклоняючись  сучасним  "ідолам".Такі  кумедні  та  викликають  сміх  у  стороннього  спостерігача,котрим  постаю  у  цій  ситуації.Таким  чином  Україна  дбає  про  моє  здоровя  та  життя,постійно  подовжуючи  його  завдяки  цій  жартівливій  серйозності  українського  народу.Можу  назвати  ще  багато  причин,але  найголовніше-  любіть  УКраїну,  так,як  її  люблю  я!За  щось  або  просто-так,із  глибоким  сенсом  чи  взагалі  безпричинно,просто  любють  сильно,або  ще  більше.Навчіться  дивитись  на  світ  інакше  та  у  тому,що  раніше  здавалось  нестерпним  зможете  побачити  щось  інакше,що  здастся  приємним  ковтком  води  після  тиждня  спраги.Любіть  Україну,тому,що  вона  того  варта,а  якщо  ні  то  всеодно  любіть,тому,що  так  вчиняли  нащі  предки,а  вони  були  набагато  мудрішими  ніж  сучасні  "пророки".
Кохайте    нашу  неньку,якщо  не  за  причини  які    назвав  то  знайдіть  щось  своє.Повірте,що  маємо  чим  пишатись  адже  належимо  до  народу,котрий  усе  свідоме  існування  боровся  за  свої  переконання.Падали  на  коліна,але  завжди  піднімались.Іншим  народам  це  не  дано!У  нас  є  сила  наших  могутніх  предків  українців  і  цим  потрібно  пишатись!Не  ставайте  жалюгідними  скотами,  котрі  тільки  й  можуть,що  скаржитись  на  свою  країну  і  в  той  же  час  продовжувати  псувати  її  ще  більше.Не  будьте  однією  із  цих  тварин!Любіть  українську  мову  та  спілкуйтесь  нею!Любіть  усі  прояви  нашого  великого  народу,або  просто  умійте  посміятись  із  них.Саме  це  й  хотів  сказати.Це  був  особисто  мій  погляд  на  сучасне  становище.І  це  був,як  завжди  ваш,Володимир  Прайм.Удачі!"
P.S.Можливо  комусь  твір  здасться  надто  простим,але  цього  й  прагнув.Вирішив  просто  щиро  написати  про  те,що  бачу.Ще  можливо  сарказму  трішки  додав,ось  і  всі  компоненти.Бувайте...)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286197
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Володимир Прайм