* * *

Твої  роки  посивіли  на  скронях,
Юнацькі  мрії  тихо  розійшлись,
І  доленосні  зморшки  на  долонях
Тебе  вже  не  цікавлять,  як  колись.
До  кілометра  зменшились  маршрути,
І  погляд  став  приречено  німим...
Життя  давно  примусило  роздути
Надій  на  зустрічі  солодкий  дим...
Ти  став  на  себе  вже  давно  не  схожим,
Колишні  друзі  тихо  розійшлись...
І  тільки  випадковим  перехожим
Ти  можеш  посміхатись,  як  колись...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285510
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Іван Юник