Робота...несподівано-шокуюче відео...
Пів-року в хаті не була́, зі щемом сіла -
На крайку ліжка..., як на неї, мовби смерч,
Голодні блохи, гострі – скочили вцілілі...
«Ой, Боже, що це... смочкуть, колять з ніг до плеч.»
З надлишком пи́ли, не тікали, хоч їх жінка
Тугими ляпасами крила, бігла в душ...
...Чекали блохи хоч яку там животинку,
Тож, кровососили, ще швидше, ще, чимдуж!
...Та блохи, що там...озирнулася навколо,
І знов на неї, звідусюди, заморочі,
Роботи...скочили, як хижі блохи, бджоли -
На руки, голову, на ноги, шию, в очі...
Хто ледь наблизився, на того і скакали,
Травили збудниками задумів, надій.
...Роботи-блохи звично...будь-кого чекали -
Кровосмоктали жи́вні руки кочові.
Роботи-блохи,блохи - ці роботи!
І нападають, як несмертні вражі роти...
07.10.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285352
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Юхниця Євген