Ні, не цілувати, а просто так прилинути.
Вуста до вуст і не торкатись,
Завмерти в сантиметрі і про весь світ забути,
Торкатись й коливатись.
Забрати мене звідси,
З бетонної споруди,
Знайти мені там місце,
Забрати собі в груди.
Навчити мене бути,
Бо я лежу у комі,
І висисати скрути
З приреченої втоми.
І підпалити світ реалій,
І підпалити звичність.
І хай згорить ця ненормальна!
Ця меркантильна канонічність.
Ми ж будем вічність. Просто. Вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285316
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.10.2011
автор: Джон Капка (Красавцева)