Ніч
народжує ранок –
знову сьогодні.
Навіщо
мені
світанок –
роси холодні.
Зупинись, сонце, у русі,
не проминай,
мить!
Клубочком
тихенько
згорнуся,
поки він
спить.
У вікнах навпроти
світло:
то там, то там –
позивні.
Небо
невпинно
розквітло
волошками
на стерні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284960
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2011
автор: Валя Савелюк