Усі вчинки й слова зібралися в пазл докупи
Усі недомовки і дії розбрелись кудись навмання
І горщик з геранню розбився від стріл що залишив Амур
А висохлі мрії стікали сльозами з їхніх кінців
А моя найтаємніша мрія плекає свою нікчемність
Невинністю вмивається а зі шкіри сиплеться порох
Їй не судилося збутися і це вбиває найбільше зі всіх війн в мені
Бо слова і вчинки ніщо в порівняні з гниллю на щоках
Чорнила закрили очі і стікають не сльозами, а воском
І я немов та скляна лялька розіб’юся завтра через брак уміння корисливих рук
І ніхто не пришиє до моїх скронь сірі ґудзики
Адже вони як і сни розбрелися кудись навмання
Я ж залишилася в чистилищі між пеклом своїх переживань
І тим таки пеклом спустошених мрій
Не забудьте щоразу випивати таблетку заспокійливого
Перш ніж почати жити таємними мріями
Що збудуться лише в іншому вимірі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284934
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.10.2011
автор: Троянда Пустелі