де воно є –
те, що Є?..
і те, що
немаЄ?..
доторкнувшись
спи́ною
до «нема…»
всеіснуюче «…є» --
вмить кудись
без сліду
зникає!
при тому
«НЕМА…»
від такої
самопожертви «…Є»
суті своєї
ВІДСУТНЬОЇ
не міняє…
чого нема… –
того зовсім
немаЄ…
…так і я,
так і ти:
зливши
у спільну
посудину
наші
вільні
дві
особистос-ти,
може,
втратимо
два
самобутні
свої світи́…
є тепер
спільний
наш
досконалий світ,
чи немає?..
не знаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284768
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2011
автор: Валя Савелюк