сестри

На  одній  з  старенький  вуличок  Львова  жили  три  сестри.  Віра  була  найстаршою  з  них.  Життя  її  було  трохи  не  таким  як  у  інших  сестер,  вона  жила  лише  для  того,  щоб  якось  згаяти  своє  даремне  існування.  Вона  не  вірила  у  все  те,  що  вона  не  бачила  на  власні  очі,  чи  в  те,  що  наука  доказати  не  може,  а  також  в  кохання  і  щасливе  життя.  Проте  надіялась,  що  щось  змусить  колись  повірити  хоча  б  у  щось.  Середню,  по  віці,  сестру  звали  Надія.  На  відмінно  від  Віри,  її  життя  було  більш  життєрадісним,  адже  все  життя  вона  вірила  у  щось  неземне,  прекрасне  і  це  надавало  їй  сенсу  жити.  Але  у  неї  не  було  надії  на  те,  що  вона  колись  зможе  полюбити  цей  світ  та  людей  у  ньому  настільки  сильно,  щоб  стати  насправді  щасливою.  Наймолодчу  сестру  звали  Любов.  Хоч  вона  була  найменшою,  але  в  житті  своєму  побачила  та  усвідомила  досить  багато:  безліч  щасливих  та  радісних  моментів,  але  також  і  горе,  розпач  та  сльози.  Люба  розуміла,  що  нічого  ідеального  не  існує,  ні  у  її  житті,  ні  в  когось  іншого,але  життя  не  лише  чорно-біле,  в  ньому  також  є  різнокольорові  смуги.  Проте  будучи  такою  оптимісткою,  їй  у  житті  не  хватало  лише  одного  -  справжньої  щирої  любові.  Будучи  рідними  сестрами,  вони  на  диво  були  зовсім  різними...
 Віра  мала  надію  що  все  колись  зміниться  на  краще,  проте  не  вірила  і  не  любила  ні  себе,  ані  своє  життя.  Надія,  на  перший  погляд  була  щасливішою,  за  рахунок  того,  що  у  неї  була  віра  у  неймовірно-чудове  життя,  що  може  спіткати  її,  але  в  неї  життя  все  ніяк  не  складалось,  адже  не  любила  вона  все  навколо  і  через  це  немала  надії,  на  те,  що  усе  може  змінитись.  Найменша  сестра,  вже  досить  доросла  Любов,  була  серед  них,  напевне,  найбільшою  оптимісткою.  Вона  мала  віру  та  надію  у  те,  що  не  все  у  житті  не  так  погано,адже  крім  негативу  обовязково  існує  позитив.  Та  її  життя  потребувало  любові,  яка  б  могла  заполонити  її  та  її  серце,  і  нарешті  вона  б  змогла  мати  шанс  жити  заради  когось  та  чогось.
На  жаль  сестри  усе  своє  життя  так  і  не  змогли  зрозуміти  чому  справжнє  щасливе  життя  не  постукало  до  них,  хоч  воно  було  зовсім  близько,  адже  віра,  надія  та  любов  нерозривні,  такі  ж  рідні,  як  і  вони  -  сестри  Віра,  Надія  та  Любов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284765
Рубрика: Нарис
дата надходження 07.10.2011
автор: Manjunja