Претензiйнiсть розмитих темрявою лiнiй та форм...Потужнiсть i досконалiсть твого погляду...Що мене так збуджує?Що заставляє на шпалерах позатойбіччя писати поеми і малювати чорних лелек?Жагучість рухів...Вмотивованість на щоках легкого рум'янцю...Як зробити їх вільними?Як навчити вуста поневолені випадковим поцілунком,на чернетці пам'яті залишати відбитки щастя?Не знаю..Не знаю навіть тоді ,коли бачу на долонi Альфа й Омегу...Коли заплітаю в пектораль ночі приреченість спогадів,відвертість пристрастей,неминучість мрій і відчуваю як пульсує тиша у сутінках чорного кольору твоєї сукні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2011
автор: Леслав