Птахи приречено
Летять за обрії -
Їх не приваблюють
Принади осені.
Вони лишають нам
Скупі емоції:
Не раз згадаються
Днями морозними.
І вже не стримаєш
Тепла в долонях ти,
Хоч світить сонечко
Ще так по-літньому.
В клубок змотається
Душа на самоті -
З теплом прощається
Останніх ясних днів.
Враз захворієш ти
На меланхолію,
Як ліки, вип"єш ще
Вина солодкого,
На мить забудешся,
Скажеш:"Та ну його!"
Й найдеш собі когось
Теж одинокого.
Й прийде весна до вас
Посеред осені,
Сонце світитиме
Ще й як по-літньому,
Любов зігріє вас
Днями морозними -
Звінчані радістю
Душі споріднені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284053
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2011
автор: Андрій Мигорович