Вітер і калина

Веселий  літній  вітерець
блукав  садами  й  чистим  полем,
вдихав  то  м"яту,  то  чебрець,
шукав  бешкетник  щось  довкола.

У  кожну  шпарку  заглядав.
посвистував  ялицям  й  грушам,
то  сонцю  жайвором  співав,
то  щигликом  тривожив  душу.

У  чистім  полі  налетів
на  вроду,  що  зачарувала  -
як  наречена  у  фаті,
калина  цвітом  любувалась.

Аж  засоромивсь  вітруган,
сп"янів  від  аромату  цвіту,
обняв  тонкий  дівочий  стан,
засунув  голову  у  віти...

У  відголоссі  диких  трав
бентежна  ніч  слова  шептала:
-Як  довго  я  тебе  шукав!
-Як  довго  я  тебе  чекала!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283836
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Борода