Ти просто є, а більшого й нетреба,
В вікно дивлюсь і думці цій радію.
А вітер стрімко піднімає в небо,
Доносить сонцю ту завітну мрію.
Ти просто є... Холодними ночами,
Зима крадеться, проганяє осінь.
Твоє тепло я чую за плечима,
Ти є... Ти є... Душа моя голосить.
Ти мій... Ти мій... Думками розумію
І чую шепіт твій із листопаду.
Лише тобі, дарую свою мрію,
Тебе осиплю сріблом зорепаду.
Ти є... Ти є... І я це точно знаю,
Бо я живу тобою в своїх мріях.
З тобою в піднебесся я літаю,
Ти є... Ти є... Живеш в моїх надіях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)