кавовим осадом ніч розійшлася,
десь серед поглядів, серед вистав,
тихо герої губились по трасах
зрадженим поспіхом вітру без справ...
щойно світанок, стривожений сонцем,
танув на скронях фарбованих днів,
пальці торкались до мого волосся,
наче уперше... як вересень мрій
будуть гойдати словами секунди,
ті, що так довго не мали адрес,
вулиці, спогади, джазові будди...
в обрисах тануть ранкових чудес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283280
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: s o v a