Сміється день жовтневим передзвоном,
Хоч ще жива безхмарністю блакить.
Злітає лист й замовкли голі крони,
Бо ось вона – свята осіння мить.
Самотній став укритий щедро рястом,
Лелечий ключ проніс журливий клич.
Чому ця осінь в нас хотіла вкрасти
Таку ще теплу й довгу літню ніч?..
Тріпоче дуб, обшитий омелою,
Туман приліг березам до колін…
Вже осінь ця привела за собою
Близький мені жовтневий передзвін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283244
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Halyna*