День почався як завжди… звук будильника далі кава, декілька хвилин на збирання і ось я вже виходжу з квартири. І тут згадую що я вчора не перевірила пошти… підхожу до скриньки витягаю мою пошту і на ходу починаю її переглядати. На перший погляд нічого особливого брошури з рекламами і тут лист адресований не на моє ім`я, але на мою адресу. Оскільки я живу на квартирі вже досить давно то це напевно помилка в адресі. Та з цікавості я все ж відкриваю листа і завмираю читаючи…..
Привіт . .. Я не знаю навіщо я тобі пишу, але напевно тому що я вже не в силах сама справитися з цим болем, зі злістю та ненавистю до тебе. Я не можу тебе пробачити я просто ненавиджу тебе. Скажи що ж я тобі такого зробила що ти так вчинив зі мною? Прокидаючись з ранку я дивлюся у вікно і починаю ненавидіти все що за ним я ненавиджу весь світ… дивлячись на себе я ненавиджу себе тому що я завдавала тобі болю… розчаровувала тебе, але ти все одно був зі мною. Я ненавиджу себе за те що я так мала дарувала тобі щастя. А ти мене з кожним днем все більше кохав. Я ненавиджу кожну річ що є в нашому домі… все мені нагадує про тебе… про те що тебе вже немає… чому ти мене залишив? Я не хочу і не можу бути без тебе… я прокидаюся серед ночі і кличу тебе, але ти не йдеш, я кричачи благаю, але ти не чуєш… Чому ти не приходиш до мене навіть у сні? Чому ти пішов? Чому ти залишив мене? Чому тебе в мене забрали? Я тебе кохаю… я так сильно кохаю тебе…, пробач мені що я так мало тобі цього казала, пробач мене за все, пробач за те що кажу я тобі вже так пізно та пробач мене за те що ти тепер не чуєш мене. Я кожного дня питаю себе за що мені ця кара? Кара жити без тебе! Де ти? Де мені тебе знайти?
Не знаю що робити. Я цілий день думала над словами прочитаними в чужому листі. Вони мене настільки вразили що подумала що буде нечесно якщо той кому були призначені ці рядки їх не прочитає. Я вирішила відписати…
Привіт, Наталю. Я отримала випадково твого листа. Вибач що я його читала… він мене сильно вразив…І я подумала що було б не чесно якщо людина якій він був відправлений його не прочитає. Я повертаю твого листа, для того щоб він нарешті дійшов до свого отримувача.
Невдовзі я отримала відповідь яка мене ще більше вразили ніж попередні рядки з листа!
Привіт. Дякуючи тобі мій отримувач почув мої слова. Цей лист був написаний для мого чоловіка, якого нестало два роки тому. Нажаль доля нас розлучила і не подарувала мені навіть провести останні хвилини з моїм коханим. Не дала шансу сказати в останнє як я його кохаю. Але ти прочитавши мого листа донесла йому мої слова… нарешті я можу більше не мучити себе за те що я з ним не попрощалася. Після втрати чоловіка мені було дуже погано… моя знайома порадила мені звернутися до психолога, оскільки я не могла ніс ким спілкуватися і нічого робити. Я не могла пробачити собі те що я не була в останні хвилини з моїм коханим. Психолог порадив мені писати йому листи… я писала та не отримувала ніякого полегшення. І от одного разу я вирішила відправити на будь -який адрес і надіялася що він його отримає. І дякуючи тобі так сталася. Дякую тобі! Ти облегшила мій тягар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2011
автор: Martina