Ностальгія пажиті

Летіло  літо  ластовиним  лугом,
Спинилось  під  копицею  спочити.
Під  чистий  пар  пройшовся  першим  плугом
По  пажиті*  завбачливий  володар:
Під  лемешем  ридав  кукіль,  очиток**  –
Луг  відчував,  хто  є  його  господар...

Літа  літають  ластовиним  лугом:
Не  плачуть  ні  кукіль,  а  ні  очиток  –
Не  чути  більше  трактора  із  плугом.
І  не  відомий  пажиті  господар.
Від  цілини  парами  б  їй  спочити  -
Забула  пажить,  хто  її  володар.

                     *П  а  ж  и  т  ь  –  пасовисько.
                     **  О  ч  и  т  о  к  –  заяча  капуста.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282747
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Михайло Нізовцов