Не рви мені душу, циганко – гадалко,
Розкинь свої карти: чи маю кохання?
Бо в дівчину зірку влюбився я змалку,
Для мене кохання - це вічне чекання.
Я погляд зловлю твій і все зрозумію,
Якщо є кохання, то очі засяють,
Бо очі циганки брехати не вміють.
В них зірка горить, бо вони теж кохають.
Лиш правду скажи, не криви ти душею,
Грошей за гадання тобі не шкодую…
Лише нагадай, щоб назвав ту своєю…
Гадай! Хай я правду кохання почую!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282602
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2011
автор: Віталій Назарук