Краплинки розбиваються об сходи,
Збігає з ринв холодний водоспад
І верби поставали струнко в ряд,
Принишкли від осінньої негоди.
В розбиті шибки листя намело,
Старий рояль сховався в падолисті.
Розсипав дощ прозірчасте намисто
На пізні айстри,вигріті теплом.
І під патлату виноградну арку
Сховалась осінь,вкрилась від дощів.
Злетілись в душу на папір вірші,
Та вітер видер той пожухлий аркуш.
І десь поніс в негоду дощову,
Над тихим ставом смуток мій розвіяв...
Дощинки заіскрилися на віях,
Скотилися намистом у траву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282438
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Наталя Данилюк