Немає серця більш у мене,
Його роздав я по шматочкам,
Охочим витягнув із себе,
Зробив із нього всім брилочки.
Та виграв я і став багатшим,
Й тепер в серцях людей живу,
Я не рахуюся програвшим,
Вогонь свій в людях запалю.
Не принесеш мені ти болю,
Твій ніж мене вже не візьме,
Шматочок ти візьмеш з собою,
Добром в тобі він спалахне.
Подумай ти чи все це варто,
Навіщо душу викрадать,
Чужих сердець в людей багато,
Чужі яскравіше горять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281616
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2011
автор: Platon