***

"Стук,стук"  -  стукаю  у  двері  твоєї  ДУШІ.  Чи  знаєш  ти  які  непрохідні  хащі  мені  довелось  подолати  на  шляху  до  НЕЇ?  ВОНА  заросла  чагарниками,  відгородила  та  захистила  себе  від  усього  і  від  усіх.  Та  мені  вдалось  впритул  наблизитись  до  ЇЇ  дверей.  Ось  тільки  вони  зачинені...Не  бійся,  я  не  заподію  тобі  зла.  Може  впустиш?..  Мовчання.  Нестерпно  довге  мовчання.  Мабуть,  у  НІЙ  осипаються  квіти...  Це  не  означає,  що  ти  маєш  сказати:  "Ласкаво  прошу  в  душу!  Плюйте,  панове!"  Ні!  Не  так!  Але  ж  зніми  хоча  б  замок  -  я  привідкрию  двері  сама.  Не  навстіж,  ні!  Лише  трішечки.  Я  вірю,  що  там  не  купа  цегли,  не  руїна.  ВОНА  ЖИВА!  Чи  я  помиляюсь?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280938
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2011
автор: Катя Сус