А роки летять, мов кулі,
Менше вже кують зозулі –
Скоро тіла насолоду
Старість висмокче до дна.
Скоро зморшками пооре
Наші душі, наші мрії,
Наші весни, мов повії,
З іншими підуть у ніч.
Скоро згаснуть наші ранки,
Стануть шторами фіранки,
Зорі – краплями вина.
Тож цілуй мене негайно,
Хай нам буде нині файно,
Хай кохання не мина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280923
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.09.2011
автор: Василь Кузан