Був снігом.
Холодним безжурним снігом,
якому однаково,
що вкривати собою, —
землю, дерева чи закоханих.
Ти здивувалась
цноті моєї чистоти
і зробила з мене
гарненьку кругленьку сніжку,
що приємно холодила Твої
і без того холодні пальці.
Холодні,
але не зовсім,
бо сніжка танула
в Твоїх долонях,
вкриваючись вологою,
мов сльозами.
І чомусь
мені так хотілось
стати рукавичкою.
Але ж Ти так часто
змінюєш рукавички!..
І я став крижинкою.
Що можна зробити з крижинкою?
Викинути,
коли холод обпече пальці.
Або уявити,
що це діамант,
і сховати біля серця.
Єдине,
чого не можна зробити,
не можна навіть уявити,
що крижинка знову стане снігом...
Принаймні, цієї зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280644
Рубрика: Верлібр
дата надходження 15.09.2011
автор: Єгор Юкрамов