Бурштинова корА охристим відблиском
в прощальних сонячних обіймах - прИхистком
стояла деревом, чи сном, чи маревом,
гукала в сад, допоки в пОпіл - згАревом
не стане крона над бурштином Осені.
Ми не господарі тут, лиш запрошені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280641
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2011
автор: Маріанна Вдовиковська