Мені тебе не вистачає. Справді. Чесно. Нестача.
Ти був частиною мого буття. Відверто. Невдача.
Ти збив мене із ритму рим. Я зламана. Я – скеля.
Я – тобою власноруч випалена терниста пустеля.
Я – простір між твоїми віршованими рядками.
Я – та, яка вже не хоче бути донькою твоєї мами.
Я – погана і нестерпна, зла, мила, ніжна і щаслива,
На твої почуття весняна з гучним громом злива.
Я – твоя мрія і нічний страшний сон про любов.
Мені нітрохи вже тебе не жаль. Брешу от знов.
Я – заплутана, занедбана, закохана, розбита,
Тобою книга недочитана, та вже давно розкрита.
середа, 13 квітня 2011 р., 02:18:20
© Copyright Ковтан Надія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2011
автор: Ковтан Надія