Цей білий місяць,як на ниточці звисає,
А я все дума,що таких,як ти,немає.
Хоч знаю,що безмежно помиляюсь,
І що любила дуже я тебе - зізнаюсь.
Сиджу під вікнами я у шматках бумаги, -
До творчості багато є завзяття й снаги.
Малюю чисте небо,у ньому - синя річка,
На річці розгорілась кохання диво-свічка.
Її накрила хвиля велика,та несильна,
Я,наче та вода, - безмежна,чиста,вільна.
Хоча усе здається реально неможливим,
Воно зрадливо вкрилось туманом блідо-сивим.
Це не малюнок відчаю,де вовче є виття.
Малюю сміло й віддано свої я почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280366
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: lolla94