Острів небуття

Я  йшов  дорогою  додому,
Жили  картини  у  думках,
Не  було  сонця,  ані  грому,
Час  ніс  золотокрилий  птах.

Танок  із  листям  вітер  вів,
Щось  тихо  очерет  шептав,
Немов  із  кимось  говорив,
Немов  до  когось  загравав.

Ще  пару  кроків  й  шум  доріг,
Вернусь  в  реалії  життя,
Та  хтось  таки  його  зберіг!
Маленький  острів  небуття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280345
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: whoami