ПЛАГІАТОР
головний патрон держави
став писати мемуари.
навіть ні - научні праці.
хоч і змалку був ледачим,
та на старості він здуру
враз закінчив прохфесуру.
але нахил до писання
не збудив в нього бажання
і тоді поважний тато,
щоб могли люди читати,
поскликав своїх шестірок
й наказав, щоб вони вміло
написали те за нього.
от і вийшла книга нова!
та зібрались всі писаки.
аж червоні ніби раки,
давай винити тата
у суцільнім плагіаті.
він спочатку і не втямив,
думав то така реклама,
а тоді покликав замів
і одну поважну пані-
фест маститу журналіску,
пригрозив нікчемам-шісткам
і сказав, скипівши злістю:
- це за що даю вам їсти?
щоб сякі-такі нездари
так мене на сміх підняли?
воно й правда. хіба тато
міг зайнятись плагіатом,
коли він сам тої праці
і не бачив, а ледачі.
мало,що своє всучили.
інтернет весь перерили,
цінні речі всі списали.
попросту усе украли,
як колись він юним віком
цупив шапки в чоловіків.
й те йому тоді простили,
а тепер от до могили
будуть всі до сліз сміятись
й прозивати - плагіатор.
нащо йому тая книжка,
ліпше би з горівков флєшка
із його лицем парадним.
та ще й тиражем мільярдним.
знав би він, то тих писаків
кум давно б вхопив за с...сало,
або той суддя - кирюша.
той би відсудив у буша
все майно і замість тата
звинуватив в плагіаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280329
Рубрика: Сатира
дата надходження 13.09.2011
автор: Іван Котигорошко