Сонет №22. Дощ

Сьогодні  дощ  овив  нас  пеленою,
Потроху  по  асфальту  моросить,
Не  хочеться  його  чомусь  просить
Аби  він  перестав.  Хай  буде  мною!

Нехай  іде  собі  вперед  ходою
Та  подолає  дику  ненасить  -
Йому  потрібно  завжди  з  чогось  жить...
Накрило  всіх  суцільною  імлою.

Усе  ж  без  нього  важко  перебути,
Пристойний  урожай  собі  здобути...
А  він  іде  на  дворі  без  упину

Шукає  шлях  у  зморені  серця,
Поможе  віднайти  в  собі  борця
Та  в  світле  майбуття  ураз  полинуть.

31.08.2011  року      Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280169
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.09.2011
автор: hronik