Хотось ззаду дихає в волосся
Мені ж так терба далі йти.
Я озираюсь. Ні, здалося...
Іду, не спалюю мости.
Перечіпляюся думками.
Зламала ніготь, не щастить.
Не треба спогади руками,
Воно мені іще болить.
Та заспокоююсь надвечір.
Відповідаю на листи.
А хтось мої цілує плечі,
Я озираюсь...Ні, не ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280124
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2011
автор: Анна Кириленко