Не можу слів я двох зв’язати,
Мені так сумно, я тремчу.
А просто хочеться сказати,
як сильно я тебе люблю,
як серце миттю завмирає,
коли ловлю я погляд твій,
і знову б’ється і палає,
коли всміхаєшся мені.
Я пам’ятаю дивні ночі,
коли бували ми удвох,
і ті блакитні щирі очі,
і відблиски у них зірок.
Це все таке до болю рідне,
частина серця і душі,
таке єдине й неподільне,
як кожна нота на струні.
Нас доля разом поєднала
душею й тілом: ти і я.
і що б не сталося, ти знаєш,
я буду поряд до кінця…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2011
автор: alka_kvitka