участник_7

Осінь...
 Візьме  прийдешня  осінь  олівці,
 Впряже  у  воза  жовтого  Пегаса,
 Дощі  прив’яже  –  вірні  посланці-
 Й  проїде  від  Карпат  аж  до  Донбасу.

 Сумну  й  журливу  пісню  заведе,
 Розкидає  над  степом  хмари-кУльки...
 аж  заридає  серце  молоде
 неговіркої  пізньої  зозульки.

 Під  будкою,  із  сторожем  старим
 про  врожаї  й  достаток  розпитає,
 скуштує  теплих  макаронів  з  ним,
 патронів  видасть  й  цілу  пачку  чаю.

 Сховає  літо  заздрощі  у  сейф:
 сам  фактор  осені  йому  в  тривогу.
 Між  небом  і  землею  жовтий  шлейф  -
 не  втримати  вже  осінь  довгоногу…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279570
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 09.09.2011
автор: Dragon`s_smiles