Забудь в моїх обіймах всі тривоги,
Сховай в долонях стомлене лице.
У цьому світі всі твої дороги
Ведуть туди, де серденько моє.
Лягай мені, коханий, на коліна,
Твого волосся ніжно доторкнусь
І вся твоя печаль кудись поділась,
Ти очі підведеш, а я - всміхнусь.
Якби могла, то небо прихилила,
Собі забрала б болі і жалі,
Від бід, від горя я би захистила,
Всіх своїх ангелів віддала би тобі.
Ти зовсім близько, дихаєш повільно,
Закриті очі, ти напевне спиш?
Я так люблю тебе, я, мабуть, божевільна.
Ти в моїм серці тихо стукотиш.
І пальчики мої між твоїх пальців,
Вони у тебе теплі і м’які,
Усе так щиро і не має фальші,
Вуста твої солодкі і п’янкі.
Ти посміхаєшся вісні, немов дитина,
Мій янголе, мій любий, тільки мій,
І ця проста і трепетна хвилина,
Це здійснення всіх заповітних мрій.
І хай у цих словах нема польоту,
Чи образів, чи гарних порівнянь,
Та в них душа моя, приємні ці турботи,
Закохана - без будь-яких вагань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279517
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.09.2011
автор: never