Буває все остогид́ає,
Здається сили покидають
І цілий світ уже не милий,
Немов нед́оля закусила,
Немов подерті всі вітрила,
А у душі зламались крила
І більше в церкві не вінчають,
І молит́ов уже не знають
І сниться по ночах могила.
Буває радість без причини
І зла тобі ніхто не чинить,
І вітер з півночі не віє,
А сонце світить всім і гріє,
І наче вимерли злодії,
В душі проснулися надії,
Весь світ лише добром залитий
І пригадалися молитви
До Богородиці Марії.
Буває сміх, бувають сльози,
Коли тепло, коли морози,
Від благод́аті до пож́ертви
І щастя не буває впертим,
Допоки ще сліди не стерті,
Допоки вісточка в конверті,
Чи днина світла, чи негожа,
Але на все є воля Божа
Нам від народження до смерті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279240
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2011
автор: kalush