Чудодійна казка…

Засвітивсь  перламутровий  ранок,
Сонце  промені  радісно  шле.
І  нагадує  нам  про  світанок,
Про  дитинство  щасливе  моє.
Там  в  дитинстві  лишилася  казка,
З  чудодійним  щасливим  кінцем.
І  матусина,  ніжная  ласка,
Несуть  спогади  в  серце  і  щем.
Скачуть  там  білогривії  коні
І  здіймається  курява  вслід.
Я  до  них  простягаю  долоні,
Дивовижний,  казковий  мій  світ.
Я  живу  тою  казкою  й  досі,
В  снах  до  мене  приходить  вона.
Хоч  до  нас  наближається  осінь,
Та  у  серці  ще  й  досі  весна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278516
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)