мені часто ночами ти снишся,
У моєму чарівному сні,
і ведеш десь далеко далеко,
у казкові незнанні світи.
У вісні все біло-червоне,
Небо,сонце квіти і моря
і в руках у тебе щось не збагненне,
що не забувається до сьогоднішнього дня.
Ми з тобою про щось розмовляли,
Але про що...Не пам*ятаю я ,
наМ З тобою було добре разом,
і я хотів щоб сон тривав усе життя
я розумів лиш те,що ти є ангел,
а я звичайний,простий юнак,
ТИ стала світло в сні,не наче сяйво,
яке сіяло наче сонце в небесах,
та сон минув,і я прокинувся від страху,
що ти пішла,і стерла все,
та ти лишила,на останок,
прекрасний блиск твоїх ясних очей
той сон і досі мені сниться,
і ти там прекрасніша за всіх,
твоя душа,твій голос,погляд,
назавжди лишить слід в моїй душі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278333
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2011
автор: Іван Бобітко