Зовсім не варто плАкати,
малювати крикливі плакАти,
щоб пошвидше попасти у зАмок,
що закритий на ключ під замОк.
Не завжди "готівкою плачУ",
не завжди "сльозами плАчу"
відчиняє двері у зАмок,
якщо вогник у серці замОк.
І тепер вже така дорогА
до мети і до мрії дорОга...
Як підеш у дорогу - дзвонИ.
Хай щасливо видзвонюють дзвОни.
Ми з тобою в дорозі братИ.
Може, разом нам замок цей брАти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278286
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2011
автор: Julia Freedom