НІЖКИ

Потроху  я  боюся  цього  "трохи".
Й  сумних  атак,  чим  є  осінні  дні.
Бо  замінити  сонце  на  панчохи?...  -  
Мої  ж  бо  ніжки  не  такі  дурні!!!

Народ  в  метро  вже  суне,  як  на  цвинтар:
Шкарпетки  мруть  від  чорного  взуття.
В  короткій  сукні  із  яскравим  принтом
Я  літові  подовжую  життя!:)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278245
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2011
автор: Келя Ликеренко