Серпневий брук наставився
до сонця.
Напівумерше літо
відправили в лічницю.
Якийсь рельєфний
безоктавний звук
Нашіптує про осінь
провідницям.
А потягам байдужий
падолист,
Бо їх життя - то безосінні
рейси.
І поцілунки з смаком
попільниць,
І клятви без зворотної
адреси.
Дістався пункту запах
вогкоти -
Заліз в нору, в гніздо, під
покривало.
Цієї ночі в ЗМІ передали,
Що літо вмерло. Жаль, не
врятували.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278070
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2011
автор: Марта Мохнацька