Чаклунка

Ти  поетка  із  інших  життів  –  із  епох  недовершених  Метрів
Твої  очі  –  відлуння  віків…  в  них  відродження  (чи  подих  смерті?)
Ти  чаклунка    (словами  старійшин)  –  невагома  й  пухка  квінтесенція
Серце  щире  палає  у  віршах…  під  тобою  і  Рим,  й  навіть  Греція
Влада  в  цупких  твоїх  обладунках  –  не  насмілиться  ворог  пручатись
Ти  поетка  й  словесна  чаклунка.  Під  ногами  –  із  літер  брущатка




P.S.  Хоча  саме  завтра  наша  річниця,  але  маю  сумнів,  що  я  завтра  щось  напишу.  Тому  тримай  подарунок  наперед  (всупереч  забобонам)  :)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277923
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2011
автор: Троянда Пустелі