Рицар мав щит і меч, вороного коня,
Списа мав у чохлі і стрілу вмів пускати.
Носив лати завжди, що були, як броня,
Ненавидіти вмів, але вмів і кохати.
Якщо слово давав, то міцніше за сталь,
Якщо входив у бій, вороги відступали.
У полоні тримав не одну сотню краль,
Проте вірність свою він умів зберігати.
Він хустинку беріг, як дружину свою,
А тепер духу рицарства навіть не чути.
Титул цей здобувався в смертельнім бою,
І коли він казав, так воно й мало бути
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277895
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2011
автор: Віталій Назарук