- У кожного сонечка є своя хмарка, -
Освідчився якось знайомий хлопчина, -
Кохаю тебе, моя мила Наталко.
А я й повелася – наївна дитина.
Гляділи замріяним поглядом в очі.
Невтомно потому в вуста цілувались.
Гуляли удвох до глибокої ночі.
Прощалися довго і ледь розпрощались.
Я тиждень літала на крилах щаслива,
Аж поки мій милий нарешті зізнався:
- В усім винуватий дурний кухоль пива.
Я трохи з освідченням перестарався.
Моралі із байки виводить не стану.
Усе на поверхні - до чого повчання?
Втім, вірити хлопцям я не перестала,
Одному лишень в особистім питанні.
- У кожного сонечка є своя хмарка, -
Можливо, колись знов захоплено скажеш, -
Кохаю тебе, моя мила Наталко.
А я не повірю, бо ж знаю – обманеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277631
Рубрика:
дата надходження 29.08.2011
автор: Наталка Кольоровісни