Мій порочний та грішний Адаме,
Вкотре з сумом пишу я листи
Несказанна ця відстань між нами
І за обрієм мрій ходиш ти
Мій самотній й уважний Адаме
Вкотре в сон проникаєш тихцем
Не поменшає відстань між нами
Заборонне єднання оце.
Сивокосий, манірний Адаме
Не відчуєш моєї жаги
Я ж розруха й омана бездарна
І вона тобі ж не до снаги
___________
Мій (не мій) ти далекий Адаме
Не приходь, я благаю, у сни
Бо тріпоче це серце… а марне
Ми ж по різні шляхи-полюси
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277527
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2011
автор: Троянда Пустелі